Переваги та недоліки внутрішньоігрових винагород

Коли ви востаннє проходили гру до кінця, щоб вам не пропонували мікротранзакції або внутрішньоігрову винагороду? Сьогодні більшість ігор використовують цю тактику, щоб утримати вас на гачку і часто змусити розлучитися з вашими кровно заробленими грошима. Проте додавання таких винагород в ігри має як плюси, так і мінуси. Нижче ми обговоримо переваги та недоліки внутрішньоігрових нагород.

Переваги внутрішньоігрових нагород

Однією з найбільших переваг є те, що внутрішньоігрові винагороди викликають фізичну реакцію. Коли вони досягаються, вони вивільняють дофамін у мозку - центральний шлях до того, щоб мозок відчував себе добре. Це змушує нас повторювати поведінку, водночас отримуючи задоволення від того, що ми зробили.

Значна частина цього задоволення походить від відчуття майстерності. Людям, зокрема геймерам, подобається відчувати, що вони щось опанували або виграли. Це може призвести до того, що вони збирають нагороди, значки та трофеї. Індустрія iGaming використовує винагороди та бонуси казино в подібному ключі не тільки для залучення гравців до своїх операторів, але й для підтримки всієї індустрії. Пропонуючи різноманітні винагороди, безкоштовні обертання та бонуси в іграх, вони змушують людей грати та випробовувати нові ігри.

Оскільки в багато ігор в Інтернеті грають з друзями або командами, вони також можуть сприяти формуванню почуття спільності. Якщо команда або група друзів отримує нагороду, у них з'являється відчуття спільності та приналежності. Це може бути надзвичайно позитивним для тих, хто відчуває себе відчуженим в інших сферах свого життя.

Коли в іграх є елементи грошових транзакцій, вони також приносять користь компанії або розробникам, які їх створили. Вони забезпечують регулярний потік доходу, що в деяких випадках може дозволити їм створювати безкоштовні ігри. Вони також дозволяють гравцям налаштовувати своїх

персонажів в іграх.

Недоліки внутрішньоігрових винагород

Хоча вивільнення дофаміну є перевагою, це також є і недоліком внутрішньоігрових нагород. Цей викид дофаміну може викликати звикання. Він може змусити людей повторювати ті самі патерни та поведінку, що не завжди добре. Потреба в цьому може зашкодити соціальній поведінці та фізичному здоров'ю.

Інший недолік полягає в тому, що винагорода в грі грає на дуже сучасному явищі, відомому як страх упустити. Це коли люди повинні бути десь або робити щось, що інші роблять для отримання соціального статусу, щоб не пропустити. Якщо люди не мають цих ігрових винагород, це може викликати у них почуття неповноцінності. Це може призвести до того, що гравці почнуть гнатися за винагородою за рахунок інших елементів свого життя.

Мікротранзакції можуть надавати несправедливу перевагу, коли в них беруть участь. Гравці можуть отримати перевагу в грі, просто купуючи і покращуючи її, замість того, щоб робити це, граючи в гру і розвиваючи навички. Деякі покупці також можуть відчувати образу на розробників після того, як вони заплатили за гру, а потім виявляють, що більша її частина заблокована за допомогою мікротранзакцій, за які вони повинні платити знову.

Як і в усьому, в наявності внутрішньоігрових винагород є позитивні і негативні сторони. Це баланс, який розробники повинні ретельно враховувати. Однак, оскільки все більше ігор стають безкоштовними, ми можемо лише очікувати, що все більше таких ігор фінансуватимуть студії.